Інтерв’ю Варави А.І., голови Львівської міської організації профспілки працівників охорони здоров’я за результатами зустрічі представників профспілок з Прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом з власним кореспондентом газети «Інформаційний бюлетень «За медичні права».
Кореспондент: вітаємо з поверненням додому. Які Ваші враження від Всеукраїнського маршу протесту проти підвищення цін на газ і тарифів на житлово-комунальні послуги?
Варава А.І.: Дякую. 06 липня 2016 року в місті Києві відбувся Всеукраїнський марш протесту проти підвищення цін на газ і тарифів на житлово-комунальні послуги. Цьому маршу передувала масштабна кампанія Львівської міської профспілкової організації працівників охорони здоров’я по збору підписів у підтримку вимог профспілок. Достатньо сказати, що буквально за декілька днів ці вимоги підтримало 5200 працівників комунальних закладів охорони здоров’я міста Львова, в кількісному виразі це майже половина від всіх працівників.
Переконаний, що якщо би ми продовжили термін підписної кампанії, то підписів було би ще більше. І це зрозуміло, тому, що в галузі охорони здоров’я ситуація з рівнем оплати праці вкрай незадовільна. В умовах різкого зубожіння населення внаслідок затяжної кризи Уряд приймає антисоціальне рішення про шокове підвищення ціни на природний газ для населення майже вдвічі та скасовує норму про споживання населенням газу за пільговою ціною (з 3,600 грн за куб. м при обсязі споживання до 1200 куб. м. протягом опалювального сезону до 6,879 грн за куб. м. в усі сезони року).
За розрахунками Федерації профспілок України підвищення ціни на газ та тарифів на житлово-комунальні послуги в поточному році призведе до зростання витрат населення на життєво необхідні товари і послуги щонайменше в 1,4 рази, а тарифи у 2 рази.
Як наслідок, до категорії отримувачів субсидії можуть потрапити майже три чверті офіційно працюючого населення.
На цьому марші відчувалась тривога людей: як звести кінці з кінцями. Мене вразила кількість учасників і масштаб цієї акції. Більш ніж 50 тисяч представників профспілкових організацій, трудових колективів, простих громадян зі всіх регіонів України зібрались 6 липня у Києві на Всеукраїнський марш протесту і пікетування та мітинги біля Кабінету Міністрів і Верховної Ради України у зв’язку з шоковим підвищенням ціни на газ і комунальних тарифів. Усе говорить про те, що професійні спілки виражають думку дуже великих верств працівників.
Кореспондент: Андрію Ігоровичу, Ви у складі делегації Федерації профспілок України прийняли участь у зустрічі безпосередньо з Прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом, як пройшла зустріч?
Варава А.І.: Так, в складі цієї делегації, яка налічувала 9 осіб, я висловлював думку професійної спілки працівників охорони здоров’я України і це накладало велику відповідальність на мене. Що стосується зустрічі, то свої враження думаю доцільно розділити на таких три блоки: людське спілкування з Прем’єром, загальний стан справ економіки України в цілому і шляхи виходу з цієї ситуації.
Стосовно першого блоку питань хочу поділитись своїм особистим враженням: у мене склалось враження, що з обох боків переговорного столу це була розмова людей, які щиро вболівають за ту ділянку своєї професійної діяльності, яка їм доручена людьми. Відверто скажу, що я особисто переконався, що пан Гройсман у спілкуванні відверта людина, яка хоче дійсно вникнути в суть проблеми. Як приклад, відзначу, що він особисто взяв калькулятор і порахував реальні витрати на житлово-комунальні послуги з урахуванням субсидії середньо-статистичного лікаря, який має заробітну плату 2800 грн. і сім’ю, яка складається з двох дорослих і однієї дитини. Для мене це є свідченням того, що як керівник Володимир Гройсман хоче переконатись як насправді працює державний механізм соціального захисту. Це не була формальна зустріч просто заради зустрічі. Від себе особисто додам, що окремим керівникам міського рівня слід звернути уваги на вміння Прем’єра вислухати аргументи, дати відповідь, почути контраргументи і спільно намагатись шукати вихід з складної ситуації. Для мене це ознака високого професіоналізму.
Очевидно, що можна свого соціального партнера – представника профспілкової організації виключити з складу колективного органу управління (медичної ради) за те, що він займає позицію, яка не подобається керівнику, як це було в моєму випадку після оскарження в судовому порядку рішення міської ради про переведення стоматологів на госпрозрахунок, але це не продуктивний шлях. Такі методи ми вже проходили і вони доказали свою безперспективність.
Мимоволі я проводив паралелі стилю спілкування і, якщо відверто, був просто приємно здивований поєднанням професійної чіткості поставленої проблеми і людського підходу у спілкуванні по складному, болючому для людей питанню, що продемонстрував Прем’єр. Для мене це був реальний приклад соціального діалогу.
І Прем’єр-міністром України і профспілковою делегацією була висловлена спільна позиція про те, що людина має заробляти стільки, щоби мати гідне життя; боротися треба не стільки з тарифами скільки з неадекватно малою оплатою праці найманих працівників.
За дорученням голови ФПУ Осового Г.В. я виступав першим зі складу профспілкової делегації і тому, намагаючись задати тон нашої зустрічі, сказав, що головами профспілкових комітетів закладів охорони здоров’я мені доручено сказати правду, тобто довести до відома Прем’єр-міністра України стан речей в галузі охорони здоров’я як його бачать працівники, повідомити своє бачення ситуації в трудових колективах, з конкретними прикладами. Свій виступ я проілюстрував, зокрема, наступними цифрами і фактами: у 2016 році видатки на охорону здоров’я зменшено у порівнянні з попереднім роком на 2,5 млрд. грн., а медичну субвенцію затверджено у обсязі 44,4 млрд. грн., що складає лише 61% від потреби (73 млрд. грн.); чотири роки поспіль Уряд закладає кошти на оплату праці працівників галузі в обсязі, який забезпечує ці видатки лише на 10-11 місяців. Нестача коштів зумовила утворення заборгованості із заробітної плати у двох областях, яка станом на 25.06.2016 становила8 474,4 тис. грн.(Львівська - 7281,5 тис. грн., Рівненська - 1192,9 тис. грн.). В умовах постійного дефіциту асигнувань викликає сумнів реалізація наступного підвищення розміру мінімальної заробітної плати та ставки працівника першого розряду ЄТС з 1 грудня 2016 року. Грубим порушенням конституційних прав та трудового законодавства щодо права на гідну оплату праці є застосування ставки працівника першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки, яка є базою для нарахування заробітної плати працівникам бюджетних галузей, у розмірі, меншому від мінімальної заробітної плати на 20 відсотків.
Внаслідок цих порушень тільки у 2015 році лікарі недоотримали від 8 до 17 тис. грн., сестри медичні - від 6 до 12 тис. грн., що складає від 20 до 30 відсотків їх річного заробітку.
Працівники галузі традиційно залишаються найбіднішими, ще гірша ситуація тільки у кур’єрській діяльності. Так, у 2015 році середня зарплата у галузях економіки становила 4195 грн., у промисловості - 4791 грн., в освіті - 3132 грн., у культурі - 3150 грн., в охороні здоров’я цей показник складав 2853 грн. і був нижчим, відповідно, на 47, 68 та 10 відсотків.
У трудових колективах посилюється невдоволення ставленням держави до медицини, поширюються негативні настрої щодо проведення реформ, що, в свою чергу, сприяє формуванню недовіри до влади.
Я чесно заявив Прем’єру, що рішення про підняття цін на газ та тарифи на житлово-комунальні послуги це не просто непопулярне рішення, а це рішення, яке для більшості людей є просто незрозумілим, оскільки для такого розуміння мало підстав (хоча би з огляду на рівень зарплати). А від нерозуміння до недовіри - один крок. А без довіри людей реформи не підуть. Ось така наша логіка і вона має право на існування.
Хочу ще раз підкреслити, що розмова була професійною і відвертою, ми називали речі свої іменами. У мене немає сумніву, що Володимир Гройсман почув і моїх колег з інших галузей, що входили до складу профспілкової делегації, і мене. І ми почули його, коли він окреслив економічну ситуацію в країні в цілому, звернув увагу на ту шкоду, яку наносить корупція в нашому суспільстві, навівши конкретні приклади, суми втрат, політичний та кон’юктурний характер позиції окремих політичних сил і персоналій, що представлені у Верховній Раді України.
Чесно, цікава була розмова. Вона тривала майже півтори години аж до початку засідання Уряду.
У складі делегації були представники різних галузей економіки, очевидно, що мені ближче медицина і тому я намагався привернути увагу Прем’єр-міністра на проблеми галузі охорони здоров’я. При цьому я зауважив, що особисто мені важко бути переконаним в тому, що галузь охорони здоров’я і надалі залишається пріоритетом державної політики як складова національної безпеки при тій ситуції, яка є з фінансуванням галузі, при постійній зміні керівників цієї галузі. Профспілковій стороні дуже важливо укласти сьогодні нову Галузеву угоду, яка б заклала соціальні стандарти в цілому по галузі. А для Галузевої угоди дуже важливо мати належне підґрунтя у вигляді Генеральної угоди, яка поширюється на всі галузі економіки. У нас є сподівання, оскільки про це Володимир Гройсман прямо заявив у вступному слові на засіданні Уряду, яке розпочалось 06 липня 2016 року безпосередньо після нашої зустрічі, що Генеральна угода між Урядом і профспілками буде ухвалена найближчим часом. Генеральна угода - це буде відправна точка для нашої галузевої угоди. З точки зору захисту соціально-економічних прав працівників галузі охорони здоров’я - це найважливіший документ в галузі. І користуючись нагодою я закликаю профспілкових активістів долучитись до роботи над Галузевою угодою.
Кореспондент: які конкретні пропозиції були запропоновані профспілковою стороною на цій зустрічі?
Варава А.І.: профспілки наголошують: мова йде не тільки про зниження цін та тарифів, але, в першу чергу, про підвищення рівня зарплат та соціальних стандартів. Як варіант пом’якшення цінового удару через зростання доходів населення, зокрема, підвищення мінімальної зарплати, пенсії та приведення їх у відповідальність до закону про прожитковий мінімум - тобто потрібно вдвічі підвищити мінімальні соціальні стандарти, щоб не допустити зниження життєвого рівня. Також профспілки пропонують інший, так званий комбінований варіант вирішення цього питання - часткове підвищення зарплати і одночасне зменшення ціни на газ. Ми очікуємо реальних урядових рішень по цих питаннях в найближчий час.
Кореспондент: користуючись нагодою, вітаємо Вас, Андрію Ігоровичу, з нагородженням нагрудним знаком Федерації профспілок України «Заслужений працівник профспілок України» згідно постанови ФПУ від 21.04.2016 року, це вища профспілкова нагорода, яка вручається за особливі заслуги перед профспілковим рухом.
Варава А.І.: щиро дякую Вам за вітання. Я працюю в профспілковій організації працівників охорони здоров’я України більше 20 років. Цю нагороду я отримав з почуттям глибокої вдячності до своїх колег по роботі, голів профспілкових комітетів закладів охорони здоров’я міста Львова, до спілчан. Я вдячний за слушні поради і підтримку, за конструктивну критику, за вчасно підставлене плече у складний час. Окремо хочу подякувати корпусу головних лікарів комунальних закладів охорони здоров’я міста Львова, вони дійсно є тими соціальними партнерами, які тримають тебе в професійному тонусі завжди і, в більшості своїй, це дуже добрі і чуйні люди.
Кореспондент: яке Ваше побажання спілчанам?
Варава А.І.: Відстоювати свої законні права – це наша робота. Ніхто її не зробить за нас. Ніхто. Ми повинні бути солідарні. Європейський вибір України закладає і європейські підходи до профспілкової роботи. Тільки так і не інакше. Кожне незаконне рішення роботодавця повинно бути оскаржене в судовому порядку. Кожний наш колега повинен бути впевнений у нашій солідарності і професійній підтримці. Методи і форми профспілкової роботи європейських профспілок повинні бути нашою реальною практикою. В єдності наша сила.