Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", ст. 119 КЗпП України за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову.

Відповідно, роботодавець не має права звільняти захисників під час їх служби та має виплачувати їм середній заробіток. Це стосується також і періодів проходження медогляду та військових зборів.

Що ж стосується добровольців у складі територіальної оборони, то на них також поширюється норма статті 119 КЗпП України про те, що "на час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за чинним законодавством України ці обов'язки можуть здійснюватися у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку".

(Витяг з Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"